5 жовтня 2026 року NV та УНІАН опублікували матеріал Bloomberg, у якому Францію за десятиліття президентства Еммануеля Макрона названо «найслабшою ланкою Європи». Видання пов’язує цю оцінку з різким зростанням державного боргу, політичною нестабільністю та втратою довіри інвесторів.
Що підтверджує Bloomberg
На початку президентства Макрона економіка Франції зростала більш ніж на 2%, рівень безробіття та бюджетний дефіцит скорочувалися, уряд послабив трудове законодавство та знизив податки для бізнесу. У 2018 році плани підвищити податки на пальне спровокували протести «жовтих жилетів»; щоб знизити соціальну напругу, влада спрямувала понад 10 млрд євро на податкові послаблення та додаткові виплати. Державні витрати суттєво зросли через пандемію COVID-19 та енергетичну кризу.
Ціна криз і борг
- За оцінкою Рахункової палати Франції, антикризові заходи та економічне стимулювання у 2020–2022 роках коштували близько 190 млрд євро.
- Витрати на подолання наслідків енергетичної кризи становили приблизно 72 млрд євро.
- У 2022 році прихильники Макрона втратили парламентську більшість, а дострокові вибори 2024 року ще більше посилили фрагментацію парламенту.
Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню призупинив пенсійну реформу Макрона та продовжив дію податку для великих компаній, який спочатку планували як тимчасовий, щоб уникнути вотумів недовіри під час бюджетного процесу. Bloomberg охарактеризував фінал десятиліття економічного управління Макрона як «хаотичний» і протиставив його амбіції перетворити Францію на локомотив оновленої Європи, здатної самостійно відстоювати свої інтереси в той час, коли Дональд Трамп підриває НАТО зсередини.
Залишити відповідь